Але разом із цим, маємо пояснити те, що практично ніде не звучить і, фактично, не ставиться питання : “ Чи здатний наш госрподарський комплекс в його теперішньому стані ефективно освоїти ці інвестиції та швидкими темпами попрямувати в “світле економічне завтра”. Для залучення інвестицій потрібно забезпечити відповідність вимогам інвестора цілого комплексу параметрів самого підприємства та інвестиційного проекту. Реальний стан переважної більшості підприємств Вінницького регіону такий, що вони не відповідають наймінімальнішим із цих вимог. І при цьому зовсім не важливо, яке походження мають інвестиції – вітчизняне чи іноземне.

Одною з основних причин цього є реальне ставлення держави до інвестиційної діяльності. Відсутність законодавства, яке б регуювало ці процеси, нестабільні податки та високий рівень корупції навіть на найвищих щаблях державної влади звели нанівець інвестиційну привабливість України серед іноземних інвесторів. Вітчизняні ж інвестиційні ресурси у великій мірі мають “тіньове” походження і обертаються в основному в цій частині економіки. А інвестування як процес передбачає відсутність “тіньових” механізмів. Для того, щоб ці кошти перейшли в офіційний обіг, необхідно прийняти принципове політичне рішення щодо їх легалізації.

Іншою важливою причиною такого стану є те, що більшість менеджменту підприємств виявився неготовим до роботи в умовах ринку. Для виживання в його жорстких умовах підприємствам потрібно терміново підвищувати свою конкурентноспроможність. А це неможливо без створення зовсім нових за своєю структурою юридичних, управлінських, маркетингових, фінансових та виробничих систем на підприємствах. З допомогою професійних консультантів такі системи заново створити не важко. Набагато важче змінити структури та склад подібних систем на уже діючому підприємстві. Це може призвести до перестановок в штаті підприємства, іноді навіть до скорочення працівників і, що найважче, до зміни світогляду тих, які залишаться.

Запроваджувати такі важкі для сприйняття і непопулярні зміни на підприємстві для його менеджменту ризиковано, бо в більшості випадків керівники не є власниками (мається на увазі володіння більше 50% акцій) підприємства і можуть втратити власні посади, якщо акціонери (це часто є трудовий колектив) будуть незадоволені результатами чи змінами, які будуть запроваджуватись. Такі зміни можуть запроваджувати тільки реальні власники.

Отже, щоб взагалі вести розмову про інвестиції в промисловий комплекс необхідно попередньо максимально підвищити ефективність підприємств, використавши ще наявні у них можливості. Цей процес носить назву реструктуризації підприємства. Тут постає два питання: хто може її проводити і хто за неї платитиме.

Провести реструктуризацію власними силами для більшості підприємств практично неможливо в основному через брак фахівців потрібної кваліфікації. Тут потрібно залучення професійних проектних менеджрів і консультантів.

Хоча на Україні уже є консалтингові компанії, що надають підприємствам вказані послуги. Зокрема у Вінницькому регіоні ця сфера послуг представлена фірмою “Рубін – Інвест Консалтинг”, що входить до складу Фінансової групи “Рубін” і є членом та регіональним предствником провідних українських центрів, що працюють в даному напрямку : Української асоціації проектного менеджменту та Української асоціації менеджмент-консультантів.

Фахівці компанії розпочинали працювати на фондовому ринку. Ними була реалізована велика кількість проектів, пов’язаних з фінансовими інвестиціями (через цінні папери). Але при постійному погіршенні ситуації в економіці фондовий ринок почав занепадати, оскільки є вторинним і залежить від стану підприємств-емітентів. Це й зумовило необхідність освоєння сфери прямих інвестицій. За час роботи в цій сфері (близько 2 років) відпрацьований повний комплекс консалтингових послуг даного напрямку – від проведення діагностики підприємств до управління реалізацією проектів, пов’язаних з інвестиціями, реструктуризацією та банкрутством підприємств.

Проте вивчення реального становища потенційних клієнтів (промислових підприємств) показало, що стратегічним напрямком діяльності компанії має бути саме реструктуризація останніх.

Але хто ж платитиме? Фінансування робіт по реструктуризації підприємств головним чином можливе тільки за рахунок їх власників, в т.ч. і держави, якщо вона є власником чи має значні пакети акцій підприємств. Проте далеко не кожний власник готовий платити за такі послуги, навіть коли має чим. Основна причина цього – нерозуміння необхідності радикальних змін на підприємстві. Тут варто говорити про ефективного власника – який володіє ринковими технологіями, має стратегічне мислення і готовий до радикальних дій.

Іншим прикладом неефективних власників є юридичні та фізичні особи, які утримують частки власності підприємств, але не приймають участі в управлінні ними та їх розвитку через свою професійну та фінансово-економічну неспроможність. За звичай результатом роботи таких підприємств є накопичення збитків і боргів, невиплачені зарплати і т.п. Тут необхідні рішучі дії щодо зміни власника, головним чином через банкрутство підприємства. Хоча банкрутство заради банкрутства не потрібне. Ініціатором банкрутства тільки у випадку неефективного господарювання має бути перш за все держава (як кредитор), коли є в наявності потенційний ефективний власник, що має чітке бачення шляхів подальшого розвитку підприємства, виражене в конкретному проекті. Цей механізм повинен застосовуватись у руслі відповідної цілеспрямованої державної політики. Але попередньо необхідно створити юридичну “розв’язку” у відношеннях між державою і потенційним власником з одного боку, та рештою кредиторів з іншого боку, через зацікавлення останніх шляхом використання прийнятної схеми реструктруризації боргів підприємства. Вищевказане є, фактично, одним із можливих варіантів механізму створення ефективного власника.

Проте щодо реструктуризації, то навіть ефективний власник не вкладатиме кошти в те, в чому не впевнений. Таку впевненість можуть створити тільки прецеденти ефективної реструктуризації. Появою яких на Україні ми зобов’язані міжнародним організаціям, зокрема програмі технічного сприяння Tacis Європейського Союзу, Міжнародному Банку Реконструкції і Розвитку (МБРР) та інш.

І саме за сприяння Tacis у Вінницькому регіоні було організовано перший міжнародний проект з реструктуризації одного з провідних підприємств м.Вінниці та області – ВАТ “Вінницяхліб”.

Організаторами цього проекту є: Інвестиційна банківська группа “Креді Ліоне”, Клінвест (Франція) та Консалтінгова група GFA – IMF (Німеччина), у тісному співробітництві з бенефіціарієм проекту – Державним комітетом України з регуляторної політики та підприємництва.

Проект було розпочато в червні 1999 р. За час його реалізації було проведено: повну експертизу підприємства (по організаційно-правовій структурі, управлінню, постачанню, виробництву, персоналу та фінансах), а також вивчення і аналіз чотирьох ринків : двох ринків, де працює підприємство, та двох нових. На основі отриманих результатів спільними зусиллями фахівців “Вінницяхліб”, експертів “Рубін – Інвест Консалтинг” і Tacis були розроблені стратегії розвитку, спрямовані на покращення існуючої ситуації по всіх аспектах діяльності підприємства. Доцільність впровадження цих стратегій була доведена: зпрогнозовані результати впровадження і розрахована їх економічна ефективність.

Після представлення результатів керівництву ВАТ “Вінницяхліб” із запропонованих стратегій були вибрані для впровадження в основному ті із них, що не потребують в значній мірі залучення сторонніх (для підприємства) фахівців. На основі вибраних стратегій був розроблений план їх впровадження, і з цього почався етап реалізації проекту, де експерти “Рубін – Інвест Консалтинг” і Tacis залучались тільки на окремих етапах по мірі необхідності.

Серед інших результатів, які отримало ВАТ “Вінницяхліб” найбільш вагомими є: виявлення “вузьких” місць в різних аспектах діяльності, що можуть призвести до значних втрат; виявлення джерел невиправданих витрат; в ході поглибленого аналізу існуючих та потенційно нових напрямків діяльності отримано багато життєво важливої інформації для підвищення конкурентноспроможності підприємства; чітко визначена необхідність та зроблені перші кроки у створенні системи управління інформацією; вцілому підвищений інвестиційний рейтинг підприємства.

Окремим позитивним чинником даного проекту був його вплив на персонал підприємства. Значну роль проект зіграв в становленні недавно створеного відділу маркетингу. Фахівці різних служб отримали цінний досвід аналізу поточної діяльності та навички стратегічного планування. Для підвищення кваліфікації працівників “Вінницяхліб” Tacis провів ряд тренінгів по: управлінню підприємством, маркетингу, фінансах, організації продаж. Вивчались нові для України технології в цих аспектах і аналізувався досвід інших українських підприємств.

Для регіону та міста результати проекту є не менш важливими: напрацьований конкретний реструктуризаційний досвід роботи на одному з провідних підприємств міста і області; створений прецедент, якй може бути використаний на інших підприємствах; підготовлена професійна команда проектних менеджерів і консультантів, готових до кваліфікованої роботи по розробці та реалізації інвестиційних програм; напрацьований конкретний досвід міжнародного співробітництва з провідними консалтинговими компаніями та інвестиційними інститутами, який може бути використаний на регіональних і муніципальних рівнях; провідні експерти Європейського Союзу мали ділові контакти з представниками регіональних і муніципальних структур управління, і з провідними представниками бізнесу регіону.

Для консалтингової компанії: відпрацьовані передові консалтингові технології (особливо в сфері реструктуризації підприємств); портфель послуг консалтингової компанії поповнився напрямками, пов’язаними з проведенням діагностики підприємств, вивченням ризиків, розробкою стратегій розвитку підприємств, впровадженням системи управління інформацією, бюджетуванням підприємств; напрацьований досвід роботи в міжнародних проектах; компанія заявила про себе як консалтингова структура, здатна працювати на рівні вимог міжнародних стандартів, що висуваються до консультаційних послуг; напрацьований досвід може бути використаний компанією і на інших підприємствах региону.

Крім того, проект відкрив нові перспективи, а саме: підготовка і реалізація ще одного аналогічного проекту по програмі TACIS у регіоні; можливість реалізації інвестиційного проекту на ВАТ "Вінницяхліб" в другій половині року по вибраному новому напрямку розвитку спільно з менеджментом підприємства; спільна робота з Українським центром реструктуризації та розвитку приватного сектору (УЦПРПС) по реалізації реструктуризаційних проектів з рядом цукрових заводів регіону; відпрацювання ряду комерційних проектів з підприємствами міста і області; можлива участь в програмах технічного сприяння, що можливо будуть фінансуватися за рахунок Європейского Союзу, Міжнародного Банку, інших міжнародних інвестиційних інститутів.

Окремої подяки за проведену роботу заслуговують: керівник проекту пан Норберт Мюленбах, довгостроковий експерт з реструктуризації пан Марсіаль Віньо, експерти панове Жан-Жак Сгаравіззі, Жан-Мішель Неттер та Йорн Форсберг.

Взагалі, співробітництво з міжнародними організаціями технічного сприяння та інвестиційними інститутами є дуже вигідним. Підвищується конкурентноспроможність та інвестиціний рейтинг реструктуризованих підприємств. Консалтингові компанії напрацьовують досвід реструктуризації в міжнародних проектах, що може бути використаний на інших підприємствах.

Існуюють також міжнародні програми, спрямовані на: екологію, енергозбереження, покращення контролю енерго-, газо-, водо- та теплоспоживання, нові технології постачання і очистки води та покращення стану доріг. Все перечислене є зараз вкрай необхідним у нашій області та місті, і може впроваджуватись з допомогою професійних проектних менеджерів і консультантів, що уже мають досвід роботи з такого рівня міжнародними організаціями.

Крім того, підвищення інвестиційного рейтингу потребують не тільки підприємства, але й регіон вцілому. А реальний рейтинг Вінницького регіону поки що навіть невідомий. Зараз чітко невизначений навіть реальний стан всіх народно-господарських одиниць, що є в області. Для визначення їх стану, класифікації і визначення найбільш перспективних підприємств, розробки інструментів і механізмів для їх виходу з кризи потрібно провести високопрофесійні передінвестиційні дослідження.

Причому ймовірність того, що міжнародні структури будуть фінансувати такі дослідження, дуже невелика. Тому для передінвестиційних досліджень потрібно винайти джерела фінансування всередині країни, а скоріше – всередині області та міста (в т.ч. і бюджетне фінансування).

Маємо надію, що цей перший крок, який зроблено в напрямку реструктуризації промислового комплексу, знайде своє гідне продовження, підтримку на всіх рівнях влади і серед власників та керівників підприємств. І ми впевнені, що такі сфери діяльності як проектний менеджмент та менеджмент-консалтинг виживуть при всіх негараздах і займуть належне їм місце в економіці країни, регіону і міста. Бо основа цієї діяльності – здоровий глузд та тверезий розрахунок.